It seems we can’t find what you’re looking for. Perhaps searching can help.

Фінансові звіти – річна рентабельність інвестицій

Слово "Повернення" має багато значень. В умовах інвестування це означає "збільшення прибутку". У фінансовому аналізі термін рентабельність інвестицій використовується для позначення величини рентабельності інвестиції за певний період часу. Рентабельність інвестицій зазвичай використовується при аналізі акцій, але віддача може застосовуватися до інструментів із фіксованим доходом (облігацій, векселів та казначейських фондів). Таку форму аналізу часто називають середньою віддачею у фінансовому обліку.

Середня прибутковість у фінансовому обліку – це очікувана прибутковість або вартість інвестиції протягом певного періоду, виражена у відсотках. Точний середній розрахунок прибутковості проводиться шляхом ділення загальної прибутковості на загальний стартовий капітал. Справедлива середня рентабельність інвестицій – це відношення потенційного прибутку інвестиції до загальних поточних та поточних витрат. Справедлива середня рентабельність інвестицій використовується як основа для розрахунку вартості придбання чи продажу власного капіталу або акцій із фіксованим доходом.

Іншою формою аналізу прибутковості є номінальна прибутковість, яка порівнює вартість інвестиції, наприклад казначейських векселів, з її реальною нормою прибутковості. Номінальна віддача не обов’язково означатиме те саме, що і реальна віддача. Номінальна дохідність використовує дані для оцінки співвідношення ціни та вартості. Визначаючи теперішню вартість майбутнього платежу, цей тип аналізу може дати оцінку того, як змінилася б ціна інвестиції, якби вона була вкладена сьогодні, порівняно із вартістю, отриманою завдяки майбутньому платежу.

Третя форма аналізу прибутковості – це чистий прибуток, який обчислюється відніманням ціни продажу від валового прибутку. Чистий прибуток, який також називають нормою чистого прибутку, вказує на різницю між фактичними витратами та чистим прибутком. Валовий прибуток, або стандартний прибуток, є показником того, наскільки успішно інвестор прогнозує суму грошей, яка буде отримана від інвестиції. Різниця між валовим прибутком і чистим прибутком вказує на прибутковість конкретної інвестиції. Інвестор може вибрати інвестування в компанію, яка має чистий прибуток, а не чистий прибуток, але обидва типи є мірою успіху інвестиції.

Рентабельність інвестицій, яку також називають рентабельністю інвестицій, визначає, наскільки ефективними є інвестиції щодо того, скільки коштувало б інвестування в ту саму суму активу. Рентабельність інвестицій базується на декількох факторах, включаючи тип інвестицій, ризик інвестицій та очікувану рентабельність інвестицій. Диверсифікація інвестиційного портфеля часто є гарною стратегією для досягнення більш високого рівня рентабельності інвестицій. Наприклад, інвестор міг би придбати акції у всіх компаніях, які складають одну і ту ж загальну категорію, але вирішили не інвестувати в галузі в кожній галузі.

Фінансова звітність, представлена річною звітністю, демонструє, як дохід заробляється та витрачається з плином часу. Ці звіти використовуються для відображення такої фінансової інформації, як операційний дохід, нерозподілений прибуток та інвестиційний дохід. Частина загальних активів включається до валової вартості портфеля, а також для розрахунку річної віддачі інвестицій.